Таїнство Маслосвяття (Соборування)

Таїнство Маслосвяття, або Соборування, як і всі інші Таїнства Православної Церкви, має євангельське походження і було встановлене Самим Господом. У євангеліста Марка в 6-тій главі читаємо:

«І, закликавши дванадцятьох, зачав їх по двох посилати, і владу їм дав над нечистими духами. І вийшли вони, і проповідували, щоб каялися. І багато вигонили демонів, і оливою хворих багато намащували і зціляли» (Мк. 6:7,13).

У апостола Якова знаходимо більш конкретну вказівку на зміст Таїнства:

«Чи хворіє хто з вас, нехай покличе пресвітерів Церкви, і нехай помоляться над ним, помазавши його єлеєм в ім’я Господнє. І молитва віри зцілить недужого, і Господь його підійме, і якщо він гріхи вчинив, простяться йому» (Як. 5:14–15).

Зі слів апостола видно, що йдеться про хвору людину, котра бажає отримати зцілення від душевних і тілесних недуг. Це не лише обряд, а заклик до довіри милості Божій, з вірою в Його благу волю.

Як часто можна соборуватись?

Відповідь на це питання ми знаходимо в Требнику святителя Петра Могили, де вказано, що протягом однієї хвороби належить соборуватися один раз. Якщо ж людина в тій самій хворобі звертається до Таїнства багаторазово, то це може свідчити про недовіру до Бога.

Потрібно пам’ятати: навіть хвороби допускаються Господом заради спасіння душі, а не лише як тілесне випробування. І Господь — Істинний Лікар душ і тілес — краще за нас знає, коли і яка допомога нам дійсно потрібна.

При цьому душевну користь отримують усі, хто приступає до Таїнства з вірою, смиренням і довірою до Бога.

Час і місце проведення?

Соборування в першу чергу звершується над хворими людьми в храмі, вдома або в лікарні.

Досі серед православних богословів немає однозначної думки про те, чи можна звершувати Соборування над здоровими. Практика масових соборувань у Великий піст, а подекуди — і в інші пости, розповсюдилась в Українській Церкві лише останні десятиріччя.

Уже з Х століття є згадки, що помазання звершувалося не тільки над хворими, але й над усіма, хто перебував у їхньому домі. В одному з грецьких рукописів ХІ ст. згадується навіть освячення дому — кімнат, дверей, стін, — бо хвороба впливає на все довкола.

Загальне Соборування було відоме і в Грецькій Церкві, звідки прийшло на Русь. У XVII столітті його звершували у Великий Четвер і Велику Суботу. Людей при цьому помазували лише один раз — наприкінці чину.

У наш час поширилася практика частого соборування навіть без явної хвороби, на підставі того, що всі ми “хворі гріхом”. Це правда, однак пріоритетом має залишатися покаяння і зміна життя, а не лише ритуальне звершення Таїнства. Потрібна серйозна внутрішня праця.