Таїнство Маслосвяття, або Соборування, як і всі інші Таїнства Православної Церкви, має євангельське походження і було встановлене Самим Господом. У євангеліста Марка в 6-тій главі читаємо:
«І, закликавши дванадцятьох, зачав їх по двох посилати, і владу їм дав над нечистими духами. І вийшли вони, і проповідували, щоб каялися. І багато вигонили демонів, і оливою хворих багато намащували і зціляли» (Мк. 6:7,13).
У апостола Якова знаходимо більш конкретну вказівку на зміст Таїнства:
«Чи хворіє хто з вас, нехай покличе пресвітерів Церкви, і нехай помоляться над ним, помазавши його єлеєм в ім’я Господнє. І молитва віри зцілить недужого, і Господь його підійме, і якщо він гріхи вчинив, простяться йому» (Як. 5:14–15).
Зі слів апостола видно, що йдеться про хвору людину, котра бажає отримати зцілення від душевних і тілесних недуг. Це не лише обряд, а заклик до довіри милості Божій, з вірою в Його благу волю.
Відповідь на це питання ми знаходимо в Требнику святителя Петра Могили, де вказано, що протягом однієї хвороби належить соборуватися один раз. Якщо ж людина в тій самій хворобі звертається до Таїнства багаторазово, то це може свідчити про недовіру до Бога.
Потрібно пам’ятати: навіть хвороби допускаються Господом заради спасіння душі, а не лише як тілесне випробування. І Господь — Істинний Лікар душ і тілес — краще за нас знає, коли і яка допомога нам дійсно потрібна.
При цьому душевну користь отримують усі, хто приступає до Таїнства з вірою, смиренням і довірою до Бога.
Соборування в першу чергу звершується над хворими людьми в храмі, вдома або в лікарні.
Досі серед православних богословів немає однозначної думки про те, чи можна звершувати Соборування над здоровими. Практика масових соборувань у Великий піст, а подекуди — і в інші пости, розповсюдилась в Українській Церкві лише останні десятиріччя.
Уже з Х століття є згадки, що помазання звершувалося не тільки над хворими, але й над усіма, хто перебував у їхньому домі. В одному з грецьких рукописів ХІ ст. згадується навіть освячення дому — кімнат, дверей, стін, — бо хвороба впливає на все довкола.
Загальне Соборування було відоме і в Грецькій Церкві, звідки прийшло на Русь. У XVII столітті його звершували у Великий Четвер і Велику Суботу. Людей при цьому помазували лише один раз — наприкінці чину.
У наш час поширилася практика частого соборування навіть без явної хвороби, на підставі того, що всі ми “хворі гріхом”. Це правда, однак пріоритетом має залишатися покаяння і зміна життя, а не лише ритуальне звершення Таїнства. Потрібна серйозна внутрішня праця.

Um die bestmögliche Nutzung unserer Website zu gewährleisten, verwenden wir Technologien wie Cookies zur Speicherung und/oder zum Zugriff auf Geräteinformationen. Wenn Sie diesen Technologien zustimmen, können wir Daten wie das Surfverhalten oder eindeutige IDs auf dieser Website verarbeiten. Wenn Sie Ihre Zustimmung nicht erteilen oder zurückziehen, kann dies bestimmte Funktionen beeinträchtigen.
